Лариса Костянтинівна ВАХНІНА (1950) – український фольклорист-славіст, письменниця, перекладач. Кандидат філологічних наук (1984), старший науковий співробітник (1993) Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики (з 2016). Коло наукових інтересів: слов’янський фольклор та фольклористика, українсько-польські фольклорні та фольклористичні зв’язки, культура національних меншин, зокрема поляків в Україні та українців у Польщі; народні балади, фольклор пограниччя та проблеми ідентичності, європейська культурна антропологія.

Jana POSPÍŠILOVÁ, rozená Tomancová (1952). Vystudovala etnografii a češtinu (1975), PhDr. (1981), Ph.D. (2008). Samostatná vědecká pracovnice Etnologického ústavu AV ČR, v letech 1994–2019 vedoucí pracoviště EÚ AV ČR v Brně. Věnuje se českému folklóru včetně dětského folklóru, kolektivní a historické paměti, dějinám folkloristiky. Terénní výzkumy prováděla v etnografických regionech na Moravě, zejména na Valašsku, a také v srbské Vojvodině. Od 90. let byla členkou Komise folklóru Mezinárodního komitétu slavistů, v současnosti členka ISFNR, České společnosti pro slavistická, balkanistická a byzantologická studia a České národopisné společnosti. Projekty: účastnila se několika národních a mezinárodních projektů, vedla projekt Kultura dětí a mládeže se zvláštním zřetelem k folklorním projevům.

Yaroslava KONIEVA (1961. Ярослава Петрівна Конєва ) – polsko-ukraińska filolożka, slawistka, folklorystka, etnolożka, tłumaczka, doktor nauk  filologicznych (Pieśni ludowe diaspory Bułgarskiej w Ukrainie, 1992), wykładowca i adiunkt (Narodowy Uniwersytet Kijowski im. Tarasa Szewczenki, Uniwersytet Warszawski, Uniwersytet  Warmińsko-Mazurski w Olsztynie,  p.o. Kierownika Zakładu Ukrainistyki w UWM (2009-2014). Zainteresowania badawcze: badania komparatystyczne kultury ludowej Słowian, poetyka gatunków literatury ludowej Ukraińców, Polaków, Rosjan i Bułgarów, stereotypy socjalne i kulturowe Bułgarów w Ukrainie i Ukraińców w Polsce, zagadnienia semiotycznej antropologii kulturowej Słowian, poetyka ballady słowiańskiej.

Јеленка ПАНДУРЕВИЋ (1974) ванредни је професор српске књижевности и културе на Катедри за србистику Филолошког факултета Универзитета у Бањој Луци. Доктор филолошких наука (Приповједне пјесме у Босанској вили, Београдски универзитет 2009). Научна интересовања: историја и поетика усмене књижевности, интердисциплинарни аспекти фолклористике, културна анималистика, студије културе и херитологије, усмена историја, књижевна антропологија и еротологија у књижевности, методички аспекти наставе књижевности и културе.

Ханс-Йорг УТЕР (1944, Hans-Jörg Uther), немецкий исследователь фольклора и литературы. Доктор филологии (1980), профессор университетов Геттингена и Ессена, член-корреспондент Академии детской и юношеской литературы(1992), действительный член Финской Академии наук в Хельсинки (1993), член научного консультативного совета Общества братьев Гримм в Касселе, действительный член Международного общества исследования фольклорных нарративов, награжден Европейской наградой фонда сказки Вальтера Кана (2005), Премией братьев Гримм Университета имени Филиппа в Марбурге (2010), Премией в области детской и молодежной литературы (2017). Специализируется в области сравнительного изучения повествовательного фольклора, а также детской и юношеской литературы.